- призвичаювати
- —————————————————————————————призвича́юватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
призвичаювати
Смотреть что такое "призвичаювати" в других словарях:
призвичаювати — юю, юєш, недок., призвича/їти, а/ю, а/їш і рідко призви/чити, чу, чиш, док., перех. 1) Намагатися робити що небудь звичним для когось. || до кого. Знайомити ближче з ким небудь, привчати до спілкування з кимсь. || Виробляти готовність до… … Український тлумачний словник
привчати — а/ю, а/єш, недок., привчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех. 1) Змушувати звикати до кого , чого небудь, призвичаювати до чогось. || Виробляти в кого небудь навички до певної роботи, заняття і т. ін. 2) діал. Навчати … Український тлумачний словник
призвичаїти — див. призвичаювати … Український тлумачний словник
призвичаювання — я, с. Дія за знач. призвичаювати … Український тлумачний словник
призвичити — див. призвичаювати … Український тлумачний словник
принатурювати — юю, юєш, недок., принату/рити, рю, риш, док., перех., діал. Призвичаювати … Український тлумачний словник
привчити — привчати (змусити звикнути до чого н.; виробити в когось певну навичку), призвичаїти, призвичаювати, натренувати, натреновувати, обтерти; приохотити, приохочувати (виробити бажання, охоту робити щось) … Словник синонімів української мови
пристосовувати — I = пристосувати 1) (робити щось придатним для використовування з певною метою, у певних умовах), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, припасовувати, припасувати, приладжувати, приладити, підладжувати, підладити … Словник синонімів української мови
пружнячити — нячу, чиш, Ол. Ледарювати, байдикувати; робити когось лінтяєм, призвичаювати до бездіяльного життя … Словник лемківскої говірки
